спорохнявілий
спорохня́вілий
рідше спорохнілий, -а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спорохнявіти, спорохніти.
2》 у знач. прикм.Який перетворився на труху, порохнявий.
|| Який згнив усередині. Спорохнявілий зуб.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорохнявілий — спорохня́вілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спорохнявілий — див. старий Словник синонімів Вусика
- спорохнявілий — СПОРОХНЯ́ВІЛИЙ, рідше СПОРОХНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до спорохня́віти, спорохні́ти. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею, вже спорохнявіла й трухлява, поточена шашелями (І. Словник української мови у 20 томах
- спорохнявілий — СПОРОХНЯ́ВІЛИЙ, рідше СПОРОХНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спорохня́віти, спорохні́ти. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею, вже спорохнявіла й трухлява, поточена шашелями (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах