1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спохмурнілий

спохмурні́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до спохмурніти.

2》 у знач. прикм., перен. Похмурий, темний (про предмети і явища природи).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спохмурнілий — спохмурні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спохмурнілий — див. похмурий; сумний Словник синонімів Вусика
  3. спохмурнілий — СПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до спохмурні́ти; // у знач. прикм. Сумний, невеселий, понурий (про людину). Спохмурнілий, з темним обличчям, опустивши руки, стояв він (С. Скляренко); Люда сиділа в хаті .. Словник української мови у 20 томах
  4. спохмурнілий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. спохмурнілий — СПОХМУРНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до спохмурні́ти. Спохмурнілий, з темним обличчям, опустивши руки, стояв він (Скл., Святослав, 1959, 80); Люда сиділа в хаті.. віч-на-віч з пригніченими, спохмурнілими батьками (Вол., Дні.. Словник української мови в 11 томах