справдовуватися
справдо́вуватися
і справдуватися, -уюся, -уєшся, недок., розм.
Те саме, що сперечатися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справдовуватися — справдо́вуватися дієслово недоконаного виду сперечатися розм. Орфографічний словник української мови
- справдовуватися — СПРАВДО́ВУВАТИСЯ, СПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. – Ці ж самі слова я чув улітку від нашого чередника, коли він справдовувався з одним чоловіком за ягня (І. Микитенко); Довго кричала Онися, довго справдувалась .. Маруся (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- справдовуватися — СПЕРЕЧА́ТИСЯ (заперечувати кому-небудь, не погоджуватися з кимось у чому-небудь), СУПЕРЕ́ЧИТИСЯ розм., СПО́РИТИ розм., СПО́РИТИСЯ розм., СПИНЧА́ТИСЯ розм., СПРАВДО́ВУВАТИСЯ розм., СПРА́ВДУВАТИСЯ розм., ПЕРЕ́ЧИТИСЯ діал., ПЕРЕКО́РЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- справдовуватися — СПРАВДО́ВУВАТИСЯ i СПРА́ВДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. Те саме, що спереча́тися. — Ці ж самі слова я чув улітку від нашого чередника, коли він справдовувався з одним чоловіком за ягня (Мик., Кадильниця, 1959, 39); Довго кричала Онися, довго справдувалась.. Маруся (Н.-Лев., III, 1956, 179). Словник української мови в 11 томах
- справдовуватися — Справдовуватися, -до́вуюся, -єшся гл. Доказывать, споря. Справдовується зо мною. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка