1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спрацьовувати

спрацьо́вувати

-ую, -уєш, недок., спрацювати, -юю, -юєш, док.

1》 неперех. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін.

2》 перех. Дуже ослаблювати, знесилювати тривалою або тяжкою працею.

|| Переймати втомою (руки, ноги і т. ін.).

|| Тяжко працюючи, втрачати. Спрацьовувати силу.

3》 перех., спец. Доводити до непридатності тривалою роботою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрацьовувати — спрацьо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спрацьовувати — Давати <�справляти> ефект, мати успіх, діяти <н. спрацьовує принцип = діє принцип>; (- явище) мати місце; док. СПРАЦЮВАТИ, Т. запрацювати, стати працювати, піти в рух; (- ідею) стати рушієм <�рушійною силою>. Словник синонімів Караванського
  3. спрацьовувати — СПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін. У відповідь на .. сигнал [радіолокаційної служби] спрацьовує кібернетичний пристрій, і [підводний] човен атакує корабель (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. спрацьовувати — СПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. неперех. Виконувати потрібну дію, робити потрібний рух і т. ін. У відповідь на.. Словник української мови в 11 томах