Значення в інших словниках

  1. спрацюватися — спрацюва́тися 1 дієслово доконаного виду досягти узгодженості в роботі спрацюва́тися 2 дієслово доконаного виду знесилитися; зноситися Орфографічний словник української мови
  2. спрацюватися — СПРАЦЮВА́ТИСЯ¹ див. спрацьо́вуватися¹. СПРАЦЮВА́ТИСЯ² див. спрацьо́вуватися². Словник української мови у 20 томах
  3. спрацюватися — Спрацюва́тися, -цю́юся, -єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. спрацюватися — СПРАЦЮВА́ТИСЯ¹ див. спрацьо́вуватися¹. СПРАЦЮВА́ТИСЯ² див. спрацьо́вуватися². Словник української мови в 11 томах
  5. спрацюватися — Спрацюватися, -цю́юся, -єшся гл. Утолиться, измучиться, изнуриться работой. Словник української мови Грінченка