спрятно

спря́тно

присл., діал.

Обачливо, дбайливо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрятно — Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у. Словник української мови Грінченка