співполімер
співполіме́р
-у, ч.
Полімер, що одержується від взаємодії двох чи більше вихідних речовин – мономерів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- співполімер — співполіме́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- співполімер — Сополимер — copolymer — *Kopolymerisat, Kopolymer – продукт полімеризації суміші двох чи більше мономерів, макромолекули якого складаються з двох або більше типів мономерних ланок. Гірничий енциклопедичний словник
- співполімер — СПІВПОЛІМЕ́Р, у, ч., хім. Полімер, макромолекули якого складаються з двох або більше різнорідних ланок. Словник української мови у 20 томах