співполімер

співполіме́р

-у, ч.

Полімер, що одержується від взаємодії двох чи більше вихідних речовин – мономерів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співполімер — співполіме́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. співполімер — Сополимер — copolymer — *Kopolymerisat, Kopolymer – продукт полімеризації суміші двох чи більше мономерів, макромолекули якого складаються з двох або більше типів мономерних ланок. Гірничий енциклопедичний словник
  3. співполімер — СПІВПОЛІМЕ́Р, у, ч., хім. Полімер, макромолекули якого складаються з двох або більше різнорідних ланок. Словник української мови у 20 томах