старецтво

Значення в інших словниках

1. старецтво — старе́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. старецтво — СТАРЕ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до ста́рець 3. Як прочитав Каве оту заяву, То раптом обернувся до старецтва. – Ге! – крикнув він, – чортячії підніжки! Ви викинули з серця божий страх! (А. Кримський). 2. заст. Словник української мови у 20 томах
3. старецтво — ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Словник синонімів української мови
4. старецтво — СТАРЕ́ЦТВО, а, с. 1. Збірн. до ста́рець 3. Як прочитав Каве оту заяву, То раптом обернувся до старецтва. — Ге! — крикнув він, — чортячії підніжки! Ви викинули з серця божий страх! (Крим., Вибр., 1965, 172). 2. заст. Збирання милостині як засіб існування. Словник української мови в 11 томах