1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стародруки

стародру́ки

-ів, мн. (одн. стародрук, -у, ч.), іст.

Книги, надруковані до другої половини 17 ст. у Росії, Україні, Польщі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стародруки — СТАРОДРУ́КИ, ів, мн. (одн. стародру́к, у, ч.), іст. Книги, надруковані до другої половини XVII ст. у Росії, на Україні, в Польщі. Колекція стародруків Львівської наукової бібліотеки – одна з найбільших у Радянському Союзі... Словник української мови у 20 томах
  2. стародруки — СТАРОДРУ́КИ, ів, мн. (одн. стародру́к, у, ч.), іст. Книги, надруковані до другої половини XVII ст. у Росії, на Україні, в Польщі. Колекція стародруків Львівської наукової бібліотеки — одна з найбільших у Радянському Союзі... Словник української мови в 11 томах