статика

ста́тика

-и, ж.

1》 Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл.

Статика механізмів — розділ теорії машин і механізмів, в якому визначають реакції елементів кінематичних пар механізмів без врахування сил інерції.

2》 У фізиці – рівновага тіл під дією застосованих до них сил. Умови статики тіл.

Статика споруд — розділ будівельної механіки, що стосується методів розрахунку споруд на міцність, жорсткість і стійкість при статичному навантаженні.

3》 Стан спокою, рівноваги; прот. динаміка.

4》 перен. Відсутність руху, розвитку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. статика — ста́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. статика — СТАТИКА – СТАТИЧНІСТЬ Статика. 1. Розділ механіки, що вивчає умови рівноваги тіл: теорія статики. 2. Нерухомість, незмінність, рівновага тіл: умови статики тіл. Див. також ...статика. Статичність, -ності, ор. -ністю. Літературне слововживання
  3. статика — Нерух, див. стагнація, пасивний Словник чужослів Павло Штепа
  4. статика — СТА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. 2. У фізиці – рівновага тіл під дією застосованих до них сил. Умови статики тіл. 3. Стан спокою, рівноваги; протилежне динаміка. 4. перен. Відсутність руху, розвитку. Словник української мови у 20 томах
  5. статика — ста́тика (від грец. στατική – вчення про вагу) розділ механіки, в якому вивчають умови рівноваги тіла, за заданої системи сил, що діють на це тіло. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. статика — Розділ механіки, який досліджує рівновагу тіл, що перебувають під дією заданої системи сил. Універсальний словник-енциклопедія
  7. статика — Ста́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. статика — СТА́ТИКА, и, ж. 1. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги тіл. 2. У фізиці — рівновага тіл під дією застосованих до них сил. Умови статики тіл. 3. Стан спокою, рівноваги; протилежне динаміка. 4. перен. Відсутність руху, розвитку. Словник української мови в 11 томах
  9. статика — статика (статичність) (грец. — стоячий) 1. Стан покою, рівноваги або застиглості, що досягається симетрією, виділення центральної частини мистецького твору, прагненням до фронтальності сприйняття (порівн. динаміка). Архітектура і монументальне мистецтво