стибіконіт
стибіконі́т
-у, ч.
Рідкісний мінерал; блідо-жовті, жовтувато- або червонувато білі, прозорі, щільні чи порошкуваті кірочки зі скляним блиском.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
стибіконі́т
-у, ч.
Рідкісний мінерал; блідо-жовті, жовтувато- або червонувато білі, прозорі, щільні чи порошкуваті кірочки зі скляним блиском.