стибіконіт

стибіконі́т

-у, ч.

Рідкісний мінерал; блідо-жовті, жовтувато- або червонувато білі, прозорі, щільні чи порошкуваті кірочки зі скляним блиском.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me