1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стихлий

сти́хлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до стихнути.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стихлий — сти́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стихлий — СТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до сти́хнути; // у знач. прикм. Сула, Як стихлий спів, як сон, пливла... (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  3. стихлий — СТИ́ХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сти́хнути; // У знач. прикм. Сула, Як стихлий спів, як сон, пливла… (Вирган, В розп. літа, 1959, 52). Словник української мови в 11 томах