столівка
столі́вка
-и, ж., зах.
Рушник, часто гаптований, що його стелють на скатертину вздовж стола.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- столівка — Столівка, -ки ж. Полотенце, часто вышитое, которое угорск. малороссы простилаютъ вдоль стола поверхъ скатерти. Вх. Уг. 269. Словник української мови Грінченка