1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сторцем

сторце́м

сторцом, присл., діал.

Сторч.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сторцем — сторцем (341)<�пол. sztorcem — сторчма; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. сторцем — сторце́м прислівник сторч незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  3. сторцем — СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч. Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (І. Франко); Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. сторцем — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови
  5. сторцем — СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч. Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Фр., IX, 1952, 341); Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах