страмнючий

Значення в інших словниках

1. страмнючий — страмню́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. страмнючий — див. нахабний Словник синонімів Вусика
3. страмнючий — СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний. – А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча .. Замість вигнати по-хорошому – грудкою?! (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
4. страмнючий — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач. Словник синонімів української мови
5. страмнючий — СТРАМНЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що безсоро́мний. — А, так ти, страмнюча, півнів нищити?! Воно ж курча.. Замість вигнати по-хорошому — грудкою?! (Вишня, І, 1956, 105). Словник української мови в 11 томах