строчний

стро́чний

-а, -е.

Прикм. до строка.

Строчний спів — церковний багатоголосний спів, що виник у 16 ст. і поширився одночасно з партесним співом, який, врешті, витіснив його з ужитку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me