строчний
стро́чний
-а, -е.
Прикм. до строка.
Строчний спів — церковний багатоголосний спів, що виник у 16 ст. і поширився одночасно з партесним співом, який, врешті, витіснив його з ужитку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me