ступити

ступи́ти

I див. ступати.

II див. ступлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ступити — ступи́ти 1 дієслово доконаного виду покрокувати ступи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити тупим Орфографічний словник української мови
  2. ступити — СТУПИ́ТИ¹ див. ступа́ти. СТУПИ́ТИ² див. сту́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. ступити — (і) кро́ку не (могти́) ступи́ти (зроби́ти). 1. де. Не мати свободи дій (через переслідування, терор і т. ін.). Батько був дуже суворим. У нього вільно не ступиш кроку, все роби та й роби. Мама була добрішою (З журналу). 2. без кого. Фразеологічний словник української мови
  4. ступити — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ) (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ (УСТУПА́ТИ), ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИ розм., ЗАСТУПА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. ступити — Ступи́ти, -плю́, -пиш, -пить, -плять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ступити — СТУПИ́ТИ¹ див. ступа́ти. СТУПИ́ТИ² див. сту́плювати. Словник української мови в 11 томах
  7. ступити — I. Ступити см. ступати. --------------- II. Ступи́ти, -плю́, -пиш гл. Иступить. Ступив мені так ножа, що й сала не вріжеш. Словник української мови Грінченка