1. Великий тлумачний словник сучасної мови

суботній

субо́тній

-я, -є.

Прикм. до субота.

|| Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Суботній обід. Суботній відпочинок.

|| Який приходить у суботу або щосуботи.

|| Признач. для використання в суботу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суботній — субо́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. суботній — [субот(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. суботній — СУБО́ТНІЙ, я, є. Прикм. до субо́та. До цього суботнього дня вони ніколи не бачили один одного (Ю. Мушкетик); В суботню ніч товариші вирішили відпочити (О. Ільченко); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Словник української мови у 20 томах
  4. суботній — Субі́тній і субо́тній, -ня, -нє субо́тній і субі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. суботній — СУБО́ТНІЙ, я, є. Прикм. до субо́та. До цього суботнього дня вони ніколи не бачили один одного (Мушк., Серце.., 1962, 269); В суботню ніч товариші вирішили відпочити (Ільч., Вибр., 1948, 28); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в суботу. Словник української мови в 11 томах