субстрат

субстра́т

-у, ч.

1》 Те, що лежить в основі яких-небудь утворень.

|| Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми.

2》 У філософії – спільна єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ.

3》 Речовина або предмет.

4》 Речовина, на яку діє фермент.

5》 У лінгвістиці – сліди переможеної мови у складі мови-переможця при схрещуванні двох мов. Балканський субстрат.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

субстрат — субстра́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
субстрат — [субстрат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
субстрат — Щирець, підґрунт, підґрунтя, основа Словник чужослів Павло Штепа
субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (з наук. літ.); // Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми. Словник української мови у 20 томах
субстрат — субстра́т (від лат. substratum – підстилка) 1. Загальна, єдина (переважно пасивна) основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ. 2. Речовина або предмет. 3. Живильна речовина, на якій розвиваються мікроорганізми. Словник іншомовних слів Мельничука
субстрат — СУБСТРАТ (від лат. substratum — те, що підстеляють) — загальна матеріальна засада явищ або сукупність відносно простих, якісно елементарних утворень, взаємодія яких зумовлює властивість речей і процесів. Поняття... Філософський енциклопедичний словник
субстрат — Субстра́т, -ту, -тові; -ра́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
субстрат — СУБСТРА́Т, у, ч., спец. 1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (Геол. Словник української мови в 11 томах