суднобудівник

суднобудівни́к

-а, ч.

Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. суднобудівник — суднобудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. суднобудівник — СУДНОБУДІВНИ́К, а́, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування. Херсонці “обійшли” в тендері хорватських і румунських суднобудівників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. суднобудівник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови
  4. суднобудівник — СУДНОБУДІВНИ́К, а́, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування. Ленінградські суднобудівники створили і освоїли серійне виробництво танкерів водотоннажністю 62 тисячі тонн, потужних рибоконсервних заводів, лісовозів та інших сучасних суден (Ком. Укр., 5, 1967, 45). Словник української мови в 11 томах