суперфекундація

суперфекунда́ція

-ї, ж.

Надзапліднення; послідовне запліднення двох (або більше) яйцеклітин одного й того самого овуляційного періоду шляхом статевих зносин, що розділені коротким інтервалом, але з різними партнерами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me