суперфекундація
суперфекунда́ція
-ї, ж.
Надзапліднення; послідовне запліднення двох (або більше) яйцеклітин одного й того самого овуляційного періоду шляхом статевих зносин, що розділені коротким інтервалом, але з різними партнерами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me