супровідний
супрові́дний
-ідна, -ідне.
1》 Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу.
|| Який надсилають одночасно з ким-, чим-небудь (про лист, документ і т. ін.).
2》 Тісно пов'язаний з чим-небудь; який додається до чогось основного; супутній.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- супровідний — супрові́дни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- супровідний — (- явище) супутній; п! НЕВІДСТУПНИЙ. Словник синонімів Караванського
- супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Ю. Словник української мови у 20 томах
- супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й (тісно пов'язаний з чим-небудь основним), СУПУ́ТНІЙ, ПОБІ́ЖНИЙ. Супровідні явища; Супутні товари; — Я назвав лише кілька побіжних фактів (І. Ле). Словник синонімів української мови
- супровідний — Супровідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- супровідний — СУПРОВІ́ДНИ́Й, і́дна́, і́дне́. 1. Який супроводжує кого-, що-небудь, признач. для супроводу. Відійшовши на кілька кроків од палати, він [професор] спинився й почекав, поки супровідні особи оточать його (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах