сьогун

сьогу́н

-а, ч.

Титул військово-феодальних правителів Японії у 1192-1867 рр., при яких імператорська династія була позбавлена реальної влади.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сьогун — СЬОГУ́Н, а, ч., іст. Найвища військова посада у Японії до другої половини XIX ст., голова самурайського уряду. Посада сьогуна відповідає маршалові у західних і гетьманові у східноєвропейських арміях (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах