сябри
I с`ябри-ів, мн.
Феодально залежні селяни у Київській Русі, на українських, російських, білоруських землях і у феодальній Литві, які спільно володіли й користувалися орними та ін. земельними угіддями.
II сябр`и-ів, мн. (одн. сябр, -а, ч.).
1》 У білорусів – люди, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям; товариші, приятелі.
2》 жарт. Білоруси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сябри — СЯБРИ́¹, і́в, мн. (одн. сябр, а́, ч.). У білорусів – люди, зв'язані з ким-небудь дружбою, довір'ям; товариші, приятелі. Всі .. сябри і кунаки Розуміють пісню українську (П. Воронько); – Я сумую за вами, ліси Білорусі, За піснями моїх синьооких сябрів (М. Словник української мови у 20 томах
- сябри — СЯБРИ́, і́в, мн. (одн. сябр, а́, ч.). У білорусів — люди, зв’язані з ким-небудь дружбою, довір’ям; товариші, приятелі. У новій, просторій, білій хаті Всі.. Словник української мови в 11 томах