сінди
сі́нди
-ів, мн.
Союз давніх племен, які жили в 6-4 ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині Чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з 4 ст. до н. е. входили до складу Боспорського царства.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сінди — СІ́НДИ, ів, мн. Союз давніх племен, які жили в VI–IV ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з IV ст. до н. е. входили до Боспорського царства. Словник української мови у 20 томах
- сінди — СІ́НДИ, ів, мн. Союз давніх племен, які жили в VI — IV ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з IV ст. до н. е. входили до Боспорського царства. Словник української мови в 11 томах