сіон

сіо́н

-у, ч.

1》 Назва одного з пагорбів у Єрусалимі; за біблійною легендою – священна гора.

2》 Різновид православного церковного начиння, сховище проскур (освяченого хліба).

3》 Назва ряду грузинських середньовічних церков.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сіон — Сіо́н іменник чоловічого роду гора в Палестині Орфографічний словник української мови
  2. сіон — 1. Дарохранильниця, яку використовують для винесення Святих Дарів на патріаршому богослужінні; єрусалим; 2. Те саме, що дарохранильниця Словник церковно-обрядової термінології
  3. Сіон — Сіо́н, -ну (гора); сіо́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)