тактик

та́ктик

-а, ч.

1》 Фахівець із тактики (у 1 знач.).

|| Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби.

2》 перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тактик — та́ктик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тактик — ТА́КТИК, а, ч. 1. Фахівець із тактики (у 1 знач.); // Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби. 2. перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки. Відповідальність стратега вища за відповідальність тактика, вища й ціна помилки стратега (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. тактик — ТА́КТИК, а, ч. 1. Фахівець із тактики (у 1 знач.); // Той, хто досконало опанував прийоми та способи ведення суспільно-політичної боротьби. 2. перен., розм. Той, хто вміло обирає лінію поведінки. Словник української мови в 11 томах