теоретичний
теорети́чний
-а, -е.
1》 Стос. до теорії (у 1-4 знач.).
|| Пов'язаний з питаннями теорії.
|| Який розглядає, висвітлює питання теорії певної науки.
|| Який відзначається нахилом до абстрактно-логічного мислення.
2》 Одержаний шляхом абстрактно-логічних операцій або математичних розрахунків. Теоретичні розрахунки.
3》 Пов'язаний з теорією (у 5 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- теоретичний — теорети́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- теоретичний — Не практичний, абстрактно-логічний; (обрахунок) математичний. Словник синонімів Караванського
- теоретичний — [теиореитичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- теоретичний — теорети́чний (грец. θεωρητικός) 1. Властивий теорії, той, що стосується теорії. 2. Добутий шляхом логічних операцій або математичних розрахунків. Словник іншомовних слів Мельничука
- теоретичний — ТЕОРЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до теорії (у 1–4 знач.). Інформаційне моделювання діалектично поєднало в собі методи емпіричного й теоретичного пізнання і тим самим значно розширило можливості людини (з наук.-попул. літ.); [Кічунов:] Я стверджую, що його [І. Словник української мови у 20 томах
- теоретичний — Теорети́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теоретичний — ТЕОРЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до теорії (у 1-4 знач.). Ленінська спадщина є теоретичною основою для розробки економічної й технічної політики партії на різних історичних етапах (Наука і культура.., 1971, 29); [Кічунов:] Я стверджую, що його [І. Словник української мови в 11 томах