тепло
I т`епло
1》 Присл. до теплий 1), 2), 4), 5).
2》 у знач. присудк. сл. Про настання теплої погоди.
|| Про підвищення температури повітря де-небудь. Латентне тепло.
3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття тепла (у 2 знач.) ким-небудь.
II тепл`о-а, с.
1》 Те саме, що теплота 1). Теорія тепла. Одиниця тепла.
2》 Нагрів кого-, чого-небудь; підвищена температура чогось.
|| Нагріте повітря, що йде від когось, чогось.
|| Порівняно висока температура повітря де-небудь.
|| Тепле повітря, що поширюється від чогось нагрітого, гарячого.
|| Температура повітря вище нуля.
|| Про відчуття внутрішньої теплоти.
3》 перен. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось.
4》 розм. Тепле приміщення, місце.
5》 Тепла пора року; тепла погода.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тепло — те́пло прислівник незмінювана словникова одиниця тепло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тепло — Теплота; (у хаті) дух; (на дворі) тепла погода, теплінь, поет. літепло; П. доброта, сердечність, щирість, доброзичливість, теплість; ФР. тепле житло. Словник синонімів Караванського
- тепло — ТЕПЛО́, а́, с. 1. Те саме, що теплота́ 1. Від висоти Сонця над горизонтом залежить кількість тепла, що надходить на дану площу (з навч. літ.); Під час різання металу виділяється багато тепла (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- тепло — тепло́: ◊ трима́йся те́пла́ → тримайся Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тепло — ні зи́мно ні те́пло кому. Кого-небудь не стосується, не зворушує щось; комусь байдуже до чого-небудь. — Велика невидальщина та ваша теперішня література. Читаєш її, ні тобі зимно ні тепло (І. Франко). цига́нське тепло́, жарт. Фразеологічний словник української мови
- тепло — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
- тепло — Те́пло, присл. тепло́, -ла́, -лу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тепло — ТЕ́ПЛО. 1. Присл. до те́плий 1, 2, 4, 5. Як чудно, тепло сонце сяє, Як зелень розкішно блищить (Фр., XIII, 1954, 439); Діти спали на руках у матерів, тепло вкриті ватяними ковдрами (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах