терамари

терама́ри

-ів, мн.

Укріплені поселення бронзового віку в Півн. Італії, що будувалися на палях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. терамари — терама́ри (від італ. terra amara, букв. – гірка земля) укріплені поселення бронзового віку в Північній Італії, що будувалися на палях. Словник іншомовних слів Мельничука