тетрафтороберилат

тетрафтороберила́т

-у, ч.

Сіль з комплексним двозарядним аніоном, у якому катіон Берилію сполучений з чотирма фторид-аніонами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me