товченик

товче́ник

-а, ч., перев. мн. товченики, -ів.

1》 Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м'яса, до якого додається борошно, сіль, перець.

2》 розм. Удар кулаком.

Нахапатися товчеників — див. нахапуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товченик — товче́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. товченик — див. ляпас Словник синонімів Вусика
  3. товченик — ТОВЧЕ́НИК, а, ч., перев. мн., ТОВЧЕ́НИКИ, ів. 1. Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м'яса, до якого додається борошно, сіль, перець. Словник української мови у 20 томах
  4. товченик — УДА́Р по чому, у що, чим, без додатка (різкий сильний поштовх кулаком, рідше ногою, коліном, спрямований на людину, частини її тіла), СТУСА́Н, ТУСА́Н розм., ТАСУ́Н розм., ШТОВХА́Н розм., ШТОВХАНЕ́ЦЬ розм., ШТУРХА́Н розм., ШТУРХАНЕ́ЦЬ, БУХА́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. товченик — Товче́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. товченик — ТОВЧЕ́НИК, а, ч., перев. мн. товче́ники, ів. 1. Кулінарний виріб у формі вареної кульки з січеного, а потім потовченого м’яса, до якого додається борошно, сіль, перець. Словник української мови в 11 томах