толокно

Значення в інших словниках

1. толокно — толокно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. толокно — ТОЛОКНО́, а́, с. 1. Борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса. – Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Дарина. – Є толокно з в'юнів (М. Стельмах). 2. Товчена суха риба і т. ін. – Тату, ви їсти будете? – підходить до старого Дарина. – Є толокно з в'юнів (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
3. толокно — ТОЛОКНО́, а́, с. Борошно із підсушеного і трохи підсмаженого зерна вівса, а також товчена суха риба і т. ін. — Тату, ви їсти будете? — підходить до старого Дарина. — Є толокно з в’юнів (Стельмах, І, 1962, 317). Словник української мови в 11 томах