тонуючий

тону́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до тонувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тонуючий — ТОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Признач. для тонування. Словник української мови у 20 томах