1. Великий тлумачний словник сучасної мови

торохкати

торо́хкати

торохати, -аю, -аєш, недок., розм.

1》 Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.

|| Стріляти з вогнепальної зброї.

2》 Сильно, з гуркотом ударяти, стукати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торохкати — торо́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. торохкати — Тарахкати, (з кріса) стріляти; торохати, торохкотати, торохкотіти. Словник синонімів Караванського
  3. торохкати — див. бити; гриміти; звучати Словник синонімів Вусика
  4. торохкати — ТОРО́ХКАТИ, ТОРО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (М. Словник української мови у 20 томах
  5. торохкати — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. торохкати — ТОРО́ХКАТИ, ТОРО́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо. Шхуна, торохкаючи мотором, проходила лівим бортом на віддалі півтораста метрів від берега (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  7. торохкати — Торо́хкати, -каю, -єш гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237. Словник української мови Грінченка