торпи

то́рпи

-ів, мн.

У Швеції та Фінляндії (в 16 – сер. 20 ст.) – невеликі ділянки землі, що їх здавали в довготермінову або довічну оренду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me