торупіль
то́рупіль
-я, ч., муз.
Естонська волинка з трьома або п'ятьма трубками, поширена в 16-19 ст. як сольний і ансамблевий інструмент.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- торупіль — Естонська волинка з трьома або п’ятьма трубками, поширена в XVI — XIX ст. як сольний і ансамблевий інструмент. Словник-довідник музичних термінів