траян

трая́н

див. Троян II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Траян — Трая́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Траян — 53-117, з 98 рим. імператор; уславився як справедливий володар і визначний полководець; завоював даків, Вірменію і Месопотамію, дійшовши аж до Перської зат.; з ініціативи Т. розбудовано порт в Остії, в Римі споруджені колона, терми і Форум, названі його іменем. Універсальний словник-енциклопедія