тригон
триго́н
-а, ч.
Частина коронки верхнього корінного зуба, яка включає метаконус, параконус і проконус.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тригон — Трикутник Словник чужослів Павло Штепа