трипільський
трипі́льський
-а, -е.
Прикм. до трипільці.
Трипільська культура — археологічна культура ранніх землеробсько-скотарських племен Південно-Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи; залишки її вперше було знайдено під час розкопок в Україні в селі Трипілля Київської області.
Трипільські племена — умовна назва найдавніших землеробсько-скотарських племен, які жили в кінці 4 – на початку 2 тис. до н. е. на території Молдавії та Правобережної України.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трипільський — трипі́льський прикметник Орфографічний словник української мови
- трипільський — ТРИПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е: Трипі́льські племена́ див. пле́м'я △ Трипі́льська культу́ра див. культу́ра. Словник української мови у 20 томах
- трипільський — Трипі́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трипільський — ТРИПІ́ЛЬСЬКИЙ, а, е: Трипі́льська культу́ра — археологічна культура ранніх землеробсько-скотарських племен Південно-Східної Європи епохи переходу від неоліту до бронзи; залишки її вперше були знайдені під час розкопок на Україні в селі Трипіллі... Словник української мови в 11 томах