трійка

трі́йка

-и, ж.

1》 Назва цифри й числа 3.

|| розм. Кількість із трьох одиниць.

|| розм. Назва різних видів транспорту певного маршруту, нумерованих цифрою 3.

2》 Оцінка успішності учня, що в п'ятибальній системі означає "задовільно".

3》 Троє коней, запряжених поряд в один екіпаж.

|| Екіпаж із запряженими в нього трьома кіньми; тройка.

4》 Керівна група, комісія тощо з трьох осіб.

5》 розм. Чоловічий костюм, що складається з піджака, штанів і жилета.

6》 Гральна карта з трьома вічками однієї масті. Бубнова трійка.

7》 зах. Отрута.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трійка — Яке слово переважає в українській мові: трійка чи тройка? Поза сумнівом, перевагу має трійка, бо воно виступає в багатьох значеннях. Зокрема в таких: 1. Назва цифри й числа 3. “За двійкою ж завжди йде трійка” (Юрій Яновський). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. трійка — трі́йка іменник жіночого роду назва цифри Орфографічний словник української мови
  3. трійка — [тр’ійка] -йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок (назва цифри) Орфоепічний словник української мови
  4. трійка — ТРІ́ЙКА, и, ж. 1. Назва цифри й числа 3. – Ось, – вчитель записав діда Сливу під номером другим, .. – За двійкою ж завжди слідує трійка (Ю. Яновський); // розм. Кількість із трьох одиниць. Словник української мови у 20 томах
  5. трійка — ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм. ТРІ́ЙКА (оцінка успішності учня), ТРИ, ЗАДОВІ́ЛЬНО, ТРОЯ́К розм. — Таня ще нічого, а Максим що далі, то гірше. Словник синонімів української мови
  6. трійка — Трі́йка, -ки, -ці; трі́йки, трі́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трійка — ТРІ́ЙКА, и, ж. 1. Назва цифри й числа 3. — Ось, — вчитель записав діда Сливу під номером другим,.. — За двійкою ж завжди слідує трійка (Ю. Янов., II, 1954, 120); // розм. Кількість із трьох одиниць. Словник української мови в 11 томах
  8. трійка — Трійка, -ки ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26. Словник української мови Грінченка