туберкульозний

туберкульо́зний

-а, -е.

Прикм. до туберкульоз.

|| Хворий, уражений туберкульозом. Туберкульозні нирки.

|| у знач. ім. туберкульозний, -ного, ч.; туберкульозна, -ної, ж. Людина, хвора на туберкульоз.

|| Признач. для профілактики й лікування туберкульозу. Туберкульозний санаторій.

Туберкульозна інтоксикація — форма туберкульозу лімфатичних вузлів у дітей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туберкульозний — туберкульо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. туберкульозний — Сухотний, сухітний; ЯК ІМ. сухотник, сухітник, туберкульозник. Словник синонімів Караванського
  3. туберкульозний — ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Леся Українка); Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (з наук. Словник української мови у 20 томах
  4. туберкульозний — Туберкульо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. туберкульозний — ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах