туберкульозний
туберкульо́зний
-а, -е.
Прикм. до туберкульоз.
|| Хворий, уражений туберкульозом. Туберкульозні нирки.
|| у знач. ім. туберкульозний, -ного, ч.; туберкульозна, -ної, ж. Людина, хвора на туберкульоз.
|| Признач. для профілактики й лікування туберкульозу. Туберкульозний санаторій.
Туберкульозна інтоксикація — форма туберкульозу лімфатичних вузлів у дітей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туберкульозний — туберкульо́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- туберкульозний — Сухотний, сухітний; ЯК ІМ. сухотник, сухітник, туберкульозник. Словник синонімів Караванського
- туберкульозний — ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Леся Українка); Туберкульозні хвороби шкіри являють собою різноманітні ураження, викликані туберкульозною паличкою (з наук. Словник української мови у 20 томах
- туберкульозний — Туберкульо́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- туберкульозний — ТУБЕРКУЛЬО́ЗНИЙ, а, е. Прикм. до туберкульо́з. Пропасниць, ночного [нічного] поту і т. ін. признаків туберкульозного процесу нема (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах