тунікати
туніка́ти
-ів, мн.
Те саме, що покривники.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тунікати — ТУНІКА́ТИ, ів, мн. Підтип морських тварин типу хордових. Словник української мови у 20 томах
- тунікати — туніка́ти (від лат. tunicatus – той, що має оболонку) підтип морських тварин типу хордових. Поширені в морях більшої частини світу. Є кормом для морських тварин. Інша назва – покривники. Словник іншомовних слів Мельничука