тунікати

туніка́ти

-ів, мн.

Те саме, що покривники.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тунікати — ТУНІКА́ТИ, ів, мн. Підтип морських тварин типу хордових. Словник української мови у 20 томах
  2. тунікати — туніка́ти (від лат. tunicatus – той, що має оболонку) підтип морських тварин типу хордових. Поширені в морях більшої частини світу. Є кормом для морських тварин. Інша назва – покривники. Словник іншомовних слів Мельничука