туркенин

турке́нин

-а, -е.

Прикм. до туркеня.

|| Належний туркені.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туркенин — Турке́нин, -на, -не (від турке́ня) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. туркенин — Туркенин, -на, -не Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк. Словник української мови Грінченка