1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тучений

ту́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до тучити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тучений — ту́чений вгодований (про тварину)(ст): Молоду тучену індичку настромити солониною й посолити (Ліщинська) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. тучений — Тучений, -а, -е Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894. Словник української мови Грінченка