тюленячий

тюле́нячий

-а, -е.

Прикм. до тюлень 1).

|| Зробл. із шкіри тюленя.

|| Якого добувають з тюленя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюленячий — тюле́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тюленячий — ТЮЛЕ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тюле́нь 1. В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); // Зробл. із шкіри тюленя. Тюленячі чоботи; // Який добувають з тюленя. Словник української мови у 20 томах
  3. тюленячий — Тюле́нячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тюленячий — ТЮЛЕ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тюле́нь 1. В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 84); // Зробл. із шкіри тюленя. Тюленячі чоботи; // Який добувають з тюленя. Словник української мови в 11 томах