тюленячий
тюле́нячий
-а, -е.
Прикм. до тюлень 1).
|| Зробл. із шкіри тюленя.
|| Якого добувають з тюленя.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюленячий — тюле́нячий прикметник Орфографічний словник української мови
- тюленячий — ТЮЛЕ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тюле́нь 1. В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Борис Тен, пер. з тв. Гомера); // Зробл. із шкіри тюленя. Тюленячі чоботи; // Який добувають з тюленя. Словник української мови у 20 томах
- тюленячий — Тюле́нячий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тюленячий — ТЮЛЕ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тюле́нь 1. В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 84); // Зробл. із шкіри тюленя. Тюленячі чоботи; // Який добувають з тюленя. Словник української мови в 11 томах