увиразнений

увира́знений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до увиразнити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увиразнений — увира́знений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. увиразнений — УВИРА́ЗНЕНИЙ. Словник української мови у 20 томах