1. Великий тлумачний словник сучасної мови

угомонювати

угомо́нювати

(вгомонювати), -юю, -юєш і угомоняти (вгомоняти), -яю, -яєш, недок., рідко, угомонити (вгомонити), -ню, -ниш, док., перех., розм.

Те саме, що угамовувати 1), 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угомонювати — угомо́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. угомонювати — УГОМО́НЮВАТИ (ВГОМО́НЮВАТИ), юю, юєш і УГОМОНЯ́ТИ (ВГОМОНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., рідко, УГОМОНИ́ТИ (ВГОМОНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., кого, розм. Те саме, що угамо́вувати 1... Словник української мови у 20 томах
  3. угомонювати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  4. угомонювати — УГОМО́НЮВАТИ (ВГОМО́НЮВАТИ), юю, юєш і УГОМОНЯ́ТИ (ВГОМОНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., рідко УГОМОНИ́ТИ (ВГОМОНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., перех., розм. Те саме, що угамо́вувати 1... Словник української мови в 11 томах