1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уживаний

ужи́ваний

(вживаний), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уживати.

|| Який має широке застосування; розповсюджений.

2》 у знач. прикм. Який був у користуванні; приношений, не новий (про одяг, речі).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уживаний — ужи́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уживаний — Використовуваний, застосовуваний; (скрізь) поширений, розповсюджений; (одяг) ужитий, зужитий, зужиткований, вже ношений. Словник синонімів Караванського
  3. уживаний — УЖИ́ВАНИЙ (ВЖИ́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до ужива́ти. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (І. Франко); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. уживаний — Ужи́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. уживаний — УЖИ́ВАНИЙ (ВЖИ́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ужива́ти. Тут розбита бочка нафтової ропи, уживаної до випалювання (Фр., III, 1950, 186); Особливо шкідливі для поезії так звані традиційні образи, вживані без будь-якого переосмислення (Рад. Словник української мови в 11 томах
  6. уживаний — Уживаний, -а, -е 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510. Словник української мови Грінченка