узброєний
узбро́єний
-а, -е, заст.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до узброїти.
2》 у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- узброєний — узбро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- узброєний — УЗБРО́ЄНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. до узбро́їти. На ранок узброєно військо було; Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Леся Українка). 2. у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю. Словник української мови у 20 томах
- узброєний — УЗБРО́ЄНИЙ, а, е, заст. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до узбро́їти. На ранок узброєно військо було; Кому ж не дісталося зброї, Тому не забракло сокири, коси Та в грудях одваги міцної (Л. Укр., І, 1951, 354). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах